Ультразвукова діагностика є одним із найбільш універсальних методів медичної візуалізації, що динамічно розвивається та відіграє надзвичайно важливу роль у сучасній онкології. Її значення особливо зростає в умовах глобального акценту на раннє виявлення злоякісних новоутворень, адже своєчасна діагностика безпосередньо впливає на вибір тактики лікування, прогноз захворювання пацієнтів. Ультразвук широко застосовується як метод первинного скринінгу, уточнювальної діагностики та навігації інвазивних процедур, що робить його невід’ємною частиною мультидисциплінарного онкологічного підходу.
Однією з ключових переваг ультразвукового методу є його неінвазивність та повна відсутність іонізуючого випромінювання, що дозволяє безпечно застосовувати УЗД для багаторазових обстежень, динамічного спостереження та скринінгових програм, зокрема у вагітних, дітей і пацієнтів із хронічними захворюваннями. Висока доступність, відносно низька вартість дослідження, можливість виконання в режимі реального часу та портативність апаратів значно розширюють сферу застосування ультразвуку порівняно з іншими методами візуалізації. Крім того, УЗД дозволяє проводити дослідження безпосередньо біля ліжка пацієнта та швидко інтегрувати отримані дані в клінічний процес прийняття рішень.
У контексті онкологічного скринінгу ультразвук демонструє високу чутливість у виявленні структурних змін тканин на ранніх стадіях розвитку пухлин. Це особливо актуально для раку молочної залози, щитоподібної залози, печінки, нирок, яєчників, простати та лімфатичних вузлів. Ультразвукове дослідження дозволяє оцінювати форму, контури, ехоструктуру, внутрішню неоднорідність утворень, їх взаємозв’язок з навколишніми тканинами та динаміку росту.
Сучасні ультразвукові системи значно вийшли за межі традиційної сірошкальної візуалізації. Важливим проривом стало впровадження технологій реєстрації мікрокровотоків, які дозволяють візуалізувати повільний і кровообіг у судинах малого діаметру без використання контрастних речовин. Оскільки ангіогенез є фундаментальною біологічною ознакою злоякісних пухлин, детальна оцінка мікросудинної архітектури дає змогу підвищити точність диференціації між доброякісними та злоякісними утвореннями, а також оцінювати агресивність пухлинного процесу.
Важливе місце в сучасній онкологічній ультразвуковій діагностиці займає еластографія — метод, що дозволяє оцінювати механічні властивості тканин і за принципом дії наближає ультразвукове дослідження до так званої «віртуальної пальпації». Основою методу є відомий клінічний принцип: злоякісні новоутворення, як правило, характеризуються більшою жорсткістю порівняно з оточуючими незміненими тканинами.
Компресійна (strain) еластографія ґрунтується на аналізі деформації тканин у відповідь на зовнішній механічний вплив, який здійснюється датчиком або природними рухами пацієнта (дихання, пульсація судин). Метод дозволяє оцінювати відносну жорсткість тканин, порівнюючи різні ділянки в межах зони інтересу. Найбільшу діагностичну цінність компресійна еластографія має при дослідженні: щитоподібної залози (вузлові утворення), молочних залоз (диференціація доброякісних і злоякісних утворень), поверхнево розташованих лімфатичних вузлів, м’яких тканин, передміхурової залози (переважно при трансректальному доступі). Водночас даний метод є операторзалежним і має обмеження при дослідженні глибоко розташованих органів або структур.
Еластографія зсувної хвилі (shear wave elastography, SWE) базується на генерації ультразвуковим імпульсом зсувних хвиль у тканинах та вимірюванні швидкості їх поширення, що дозволяє отримувати кількісні показники жорсткості (у кПа або м/с). Цей метод характеризується високою відтворюваністю та меншою залежністю від суб’єктивного фактору. Еластографія зсувної хвилі широко використовується при оцінці: печінки (фіброз, цироз, вогнищеві ураження), молочних залоз, щитоподібної залози, підшлункової залози, нирок та селезінки (у вибраних клінічних ситуаціях), пухлин різної локалізації, зокрема глибоких або важкодоступних для компресійної еластографії.
Застосування обох методів еластографії в комплексі з В-режимом і доплерографією суттєво підвищує специфічність ультразвукової діагностики в онкології, сприяє більш точному визначенню ризику злоякісності новоутворень, дозволяє оптимізувати показання до інвазивних втручань та зменшити кількість необґрунтованих біопсій і хибнопозитивних діагностичних висновків.
Контраст-підсилене ультразвукове дослідження є ще одним важливим інструментом сучасної онкології. Використання ультразвукових контрастних агентів на основі мікробульбашок дозволяє детально аналізувати мікроциркуляцію та перфузію пухлин у режимі реального часу. Це відкриває можливості для точної диференціальної діагностики вогнищевих уражень, особливо в печінці, нирках і підшлунковій залозі, а також для оцінки ефективності хіміо-, імуно- та таргетної терапії шляхом моніторингу змін пухлинної васкуляризації.
Не менш важливою перевагою ультразвуку є його роль у навігації інвазивних процедур. Сучасні функції покращеної візуалізації голки дозволяють чітко відстежувати її положення навіть при складних анатомічних доступах. Застосування спеціальних біопсійних насадок, які кріпляться безпосередньо на ультразвуковий датчик, забезпечує високу точність прицільної біопсії, підвищує безпеку втручань і зменшує залежність результату від досвіду оператора. Це має принципове значення для морфологічної верифікації діагнозу, яка залишається «золотим стандартом» в онкології.
Ключовою технічною особливістю, що визначає ефективність усіх перелічених технологій, є використання високоякісних монокристальних ультразвукових датчиків. Завдяки однорідній кристалічній структурі такі датчики забезпечують ширший частотний діапазон, підвищену чутливість і значно краще співвідношення сигнал/шум. Це дозволяє отримувати зображення з високою просторовою та контрастною роздільною здатністю, чітко візуалізувати дрібні пухлинні утворення, мікросудини та мінімальні зміни жорсткості тканин.
Таким чином, ультразвукова діагностика в онкології сьогодні є не просто допоміжним методом, а повноцінною високотехнологічною платформою для скринінгу, раннього виявлення, стратифікації ризиків і моніторингу лікування злоякісних захворювань. Поєднання клінічного досвіду лікаря з сучасними ультразвуковими технологіями створює передумови для більш точної, безпечної та персоналізованої онкологічної допомоги.
